Рухливі ігри з інтелектуальним навантаженням  

Гра «Ковалик – Ковальок»

   Діти стоять кружка. За допомогою лічилки вибирають Ковалика. Він бере молоток(іграшковий) і стає в центр кола. Діти повертаються одне за одним, кладуть руки в боки і йдуть по колу, притупуючи та промовляючи:

Ковалику – Ковальок! Бери в руки молоток

Та підкуй нам чобіток! А не хочеш підкувати,

Забираєм тебе грати – правильно відповідай.

   Ковалик у цей час імітує рухи коваля. З останніми словами діти зупиняються й повертаються обличчям у коло. Уважно слухають відповіді Ковалика  (педагог пропонує йому певне завдання) і, якщо той каже правильно, плескають у долоні, а якщо ні – тупають ногами.

   Ковалик, відповівши, передає молоток іншій дитині, й гра повторюється.

Орієнтовні завдання до гри:

1.Сказати слово – родич тому слово, яке називає педагог: садівник – сад, лісник – ліс, шпаківня – шпак, сніжинка – сніг, веснянка – весна, осінь – осінній, школа – школяр, книга – книгарня (…).

2. Сказати слово у множині: вухо – вуха, око – очі, вікно – вікна, півень – півні, кільце – кільця, ніс – носи, рот – роти, миша – миші (…)

Гра «Хустинонька»

   Діти стоять кружка, побравшись за руки. Педагог із хустиною в руках – у колі.   

   Починаючи промовляти слова, діти йдуть проти ходом рухові дорослого:

Ой хустинонько шовкова, ти пливи, пливи по колу!

В руки зто тебе візьме, хай нам відповідь дає.

   З останніми словами всі зупиняються. Педагог передає хустину тму, навпроти кого він опинився, й пропонує йому завдання. Якщо дитина відповіла правильно, всі плескають в долоні, а вона кружляє на місці, піднявши хустинку вгору.   

Орієнтовні завдання до гри:

1.Утворити іменники зі зменшувально –пестливим  суфіксом ( сказати лагідно): відро – відерце; камінь – камінець, камінчик; хліб – хлібець; дерево – деревце; річка – річечка; берег – бережок; береза – берізонька; лялька – лялечка ; озеро – озерце; качка – качечка (…)

2.Вжити прислівники з пестливим суфіксом (змінити слово за зразком): гарно – гарненько, гарнесенько; чисто – чистенько, чистесенько; дрібно – дрібненько, дрібнесенько; швидко – швиденько, швидесенько (…). 

Гра «Дніпрові хвилі»

   Перший тур. Діти стоять у шерензі, побравшись за руки, на такій відстані одне від одного, щоб можна було підняти руки вгору. Дитина виконує завдання педагога та, піднявши вгору сусідову руку, тримає її так до кінця туру; наступна дитина відповідає і також піднімає вгору сусідову руку.

   Завдання: «Останній звук у слові називай» (педагог промовляючи слово, підкреслює голосом цей звук – димаР, оса, ді М, кіт, дах, хлопчики (…)

   Другий тур. Діти стоять у шерензі зі зчепленими вгорі руками. Їм пропонується інше завдання. Вони по черзі відповідають та опускають руки. Наприклад: « Слово в один склад пригадай» - ніс, сом, кит, бір (…).

   Усі завдання добираються так, щоб відповідь була короткою, тоді гра проходить енергійно й рухи нагадують хвилі.

Гра «Перейди по камінчику через річку»

   В ігровому куточку чи на майданчику покладено кілька обручів на невеликій відстані один від одного. Діти стоять зграйкою біля педагога. Він дає спільне для всіх завдання.   

   Викликана дитина, виконуючи його, перестрибує ( чи переходить) з обруча в обруч, інші учасники гри  слухають відповідь товариша, спостерігають за його діями.

   Завдання: опинившись на « камінчику», сказати повним реченням та показати, що вміє робити пташка. Наприклад: «Пташка вміє літати»; « Пташка вміє ходити»; 

«Пташка вміє дзьобати зернятка» (…).

Гра «Перестрибни через вогнище»

   З картону та кольорового паперу виготовляється «вогнище». Діти стоять у колоні одне за одним. Педагог розповідає: «Наші предки полюбляли, крім інших, уже відомих вам ігор, перестрибувати через вогнища. Грали вони в цю гру і на Масляну, й на Івана Купала.

   От і ми з вами зараз начебто (вимовляє це слово з «чарівним відтінком») будемо стрибати через вогонь».

Завдання до гри:

Гра «Панас»

   Діти стоять біля педагога зграйкою. Лічилкою вибирають Панаса, і той стає до них спиною, заклавши за неї одну руку. Діти промовляють: Панас! Панас! Не лови нас!

А гостинців нам дай, хто ми є, відгадай!

   З останніми словами дорослий вдягає одній дитині наголівничок із зображенням якогось овоча. Вона підходить до Панаса, плескає його по руці й промовляє: «Хто я? Відгадай! Я – овоч, росту на городі. Я круглий, червоний, соковитий, смачний. Мене їдять солоним, їдять і сирим»

   Панас, не обертаючись, називає, що це (помідор), повертається обличчям, перевіряє правильність своєї відповіді, й на його місце стає той, хто був помідором. Гра починається спочатку. (Можна використати також наголівнички із зображенням фруктів, диких і свійських тварин, предметів ужитку тощо).

Гра «Гарбуз»

   Діти стоять кружка. Педагог (потім хтось із дітей) промовляє слова, а діти котять по колу гарбуза (він виготовлений із пап’є – маше, або ж це відповідно обшитий м’яч).  

Їхав дядько Рамазан з гарбузами на базар.

З воза впали гарбузи, покотилися з гори.

Рамазан став доганяти, а тобі відповідати!

   Дитина біля якої зупинився гарбуз, бере його в руки й стає в коло. Виконавши завдання педагога, віддає гарбуза комусь із дітей, і гра повторюється.

   Завдання:

1.      « Опиши іграшку».   2. «Порівняй предмети».  3. «Придумай загадку про один із предметів». 4. «Назви п’ять слів із заданим звуком». 5. «Пригадай п’ять назв кольорів» (геометричних фігур; транспортних засобів; школярського приладдя тощо).   

Гра «Веселкова каруселя»

   У педагога в руках – «веселкова каруселя» (обруч, прикрашений квітами та різнобарвними стрічками, зав’язаними на ньому одним кінцем). Кожна дитина бере в руки другий кінець стрічки. Діти біжать по колу, наспівуючи в ритмі кроків: Ми заграєм, затанцюєм, заспіваємо весело! І помчіть дітей, на втіху, веселкова каруселя!  З останніми словами діти зупиняються, і кожен виконує запропоноване педагогом завдання. Якщо відповідь правильна, дитина, обертаючись, накручує стрічку на себе.  

Завдання:

1.«Скажи навпаки»:тонкий – товстий; далекий – близький; старий – новий; молодий – старий; хворий – здоровий; довгий – короткий; чистий – брудний; злий – добрий; сумний – веселий; легкий – важкий; холодний – гарячий.

2.«Зміни слово за зразком»: зі скла – скляний; з металу – металевий; з дерева – дерев’яний; з хутра – хутряний; зі шкіри – шкіряний; зі срібла -  срібний; з липи – липовий; із калини – калиновий; із соломи – солом’яний.

Гра « Літаки»

   Діти, вільно розташувавшись у приміщенні або на майданчику, стоять на одному коліні – це літаки на аеродромі. (Можна вдягнути їм наголівнички з літачками, вирізаними з картону, або прикріпити літачки на грудях)..У педагога в руках різноколірні предметні картинки. Він дає завдання:

-          У польоті ви маєте запам’ятати предмети синього (зеленого, жовтого…) кольору, які я вам показуватиму ( демонструє відповідну картку). Хто найбільше запам’ятає таких предметів, той буде переможцем. Отже приготувалися до польоту! (Дути, ще стояи на одному коліні, розводять руки в сторони – «крила літака»). Завели мотори! (Діти крутять перед грудьми руками –«працюють мотори»). Полетіли! (Діти підводяться й вільно  бігають – «летять літаки»). На аеродром! (Діти повертаються на аеродром і знову стають на одне коліно – «літаки приземлилися»). Хто що бачив? («Я бачив синє небо, синю квітку, синій пароплав, синій будинок» і т.д; «Я бачив синю машину, синю річку, синю хмарку, синє озеро, синій літак, синє море» і т. д.)

   Варіант гри: можна запропонувати «льотчикам» назвати, яких вони бачили диких звірів, свійських тварин; що бачили в лісі, в місті (однина та множина предметів; узгодження іменників з прикметниками, дієсловами тощо). У такому разі картинки не використовуються.