У ДОРОЗІ З ДІТЬМИ

    Ось і настав довгоочікуваний теплий сезон, коли частішають наші виїзди на дачу, до рідних, подорожі в природу. Влітку прагнемо взяти з собою й дітей, аби побачили світ, одержали нові враження, нові поштовхи до розвитку. Малята дуже радіють поїздкам, але почуваються у транспорті не завжди комфортно. Адже їм, таким непосидючим, доводиться тривалий час обмежувати себе в рухах. А ми, дорослі, збираючись в дорогу, не завжди дбаємо про те, щоб  і дитина, і ми самі почувалися комфортно в автобусі, електричці, поїзді. А ще часто з прикрістю для себе впевнюємося, що забули  щось украй потрібне. Починаємо швидко шукати вихід із цього, нервуємо, й час нашої подорожі та перебування у транспорті стає справжньою мукою і для нас, і для інших пасажирів. А можна ж зробити так, щоб далека дорога була для всіх приємною, а для нас самих  та  дітей - цікавою.   

Збираючись їхати відпочивати, обов’язково :

   1. Вдягніть на дитину кілька „шарів” одягу, щоб у разі потреби можна було 

роздягнути її, а коли стане холодно - знову вдягнути. Це запорука того, що вона

почуватиметься добре й не застудиться.       

    2. Тримайте під рукою шапочку, яка забезпечуватиме голівку малюка від соняч – них променів, а за прохолодної вітряної днини захищатиме від холоду.   

    3. Візьміть із собою питну воду, щоб можна було у будь – який час угамувати 

спрагу, а в разі потреби – помити руки.   

    4. Не  забудьте про засоби гігієни ( мило, зубну пасту та щіточку, паперові  

серветки, туалетний папір тощо).  

    5. Потурбуйтеся про свої харчі. Адже невідомо, де, коли і якої якості їжу ви  

зможете купити. Обов'язково візьміть  миті фрукти й овочі  та продукти з тривалим

терміном зберігання. 

   6. Подбайте про похідну аптечку, оскільки в дорозі дитина може погано  почува –

тися або й зазнати травм. В аптечці мають бути: перекис водню, вата, йод, лейко –

пластирі, нашатирний спирт, знеболювальне, засоби від шлункових розладів та ін.

   7. Щоб дитина мала чим зайнятись у дорозі, візьміть для неї: улюблену іграшку;  

журнал або книжку; невеличкий альбом та олівці (чи фломастери); дорожні ігри     

(мінішахи, нарди тощо).       

   8.Візьміть фотоапарат – зроблені під час подорожі знімки вашої дитини будуть   

доброю згадкою   для вас, а згодом стануть історією родини.             

  Під час мандрівки ніколи:

-не читайте дитині нотацій; не повчайте її; не сваріть;     

-не звинувачуйте її в тому, що вже сталося; не згадуйте минулих прикрощів.

      Краще:

- пригадайте разом із дитиною приємні веселі моменти з попередньої подорожі;        

- розкажіть їй цікавинки з власних дитячих мандрівок:  

- спостерігайте з нею  за навколишнім пейзажем, знаходьте у ньому щось незвичне, варте уваги;    

-  розкажіть дитині щось цікаве про місцевість, у якій ви перебуваєте або   

куди їдете (історичний факт, легенду, вірші), чи разом придумайте казку,

пофантазуйте; 

Грайте з дитиною у дорозі, наприклад: 

       -   у кольори – спостерігаючи за пейзажем, називайте якийсь колір, а дитина

        нехай знайде його у довкіллі й назве предмет (потім поміняйтеся ролями);       

        -  у геометричні фігури - називайте якусь фігуру, а дитина нехай знайде  в    

        в довкіллі й назве предмет такої самої форми ( потім  поміняйтеся ролями);   

         -  у гру „ Про все на світі” – називається якесь слово, останній звук його буде 

         першим у наступному слові і т.д.      

        Використовуючи все це під час подорожі, ви переконаєтеся, якими приємними  

  й незабутніми будуть години, проведені в дорозі. Тож подорожуйте на здоров'я!

Як забезпечити безпеку?

Якщо хочете навчити дитину правил безпеки, перш за. все самі виконуйте їх.

Найкращим способом навчання дітей є власний приклад.

Вивчіть із дитиною, як її звуть і як звуть її батьків; також домашню адресу, номер телефону. Напишіть на папері й залиште на видному місці номери мобільних та робочих телефонів батьків, а також три основні телефони: пожежної, швидкої допомоги і міліції. Якщо дитина маленька і ще погано читає, поряд із телефонами батьків наклейте фотографії:

—із телефоном пожежної — сірник, що горить;

—із телефоном швидкої допомоги — червоний хрест;

—напроти телефону міліції — міліціонера або світлофор.

При цьому не забудьте пояснити; що помилковий виклик робити не можна. По-перше, тому що у вас виникнуть серйозні неприємності. По-друге, іншим разом, коли насправді буде потрібна допомога, можуть уже не повірити. 

Залишаючи дитину саму, дотримуйтесь заходів обережності:

—     приберіть усі предмети, яким Я дитина може, поранитися, а також небезпечні речовини (ліки, побутова хімія);

—зачиніть вікна, ретельно замкніть вхідні двері;

—вечірньої пори не забудьте ввімкнути світло в кімнатах — це відлякає зловмисників, і вашій дитині буде не страшно самій;

—якщо ви мешкаєте на перших поверхах, зашторте вікна.

Деякі батьки навіть дзвінок вимикають для того, щоб у дитини не виникало зайвих приводів для неспокою.

Зверніть увагу! Краще, якщо вхідні двері відчинить хтось й дорослих своїм ключем, а не сама дитина, чуючи дзвінок у двері

Дитина і пожежа

Не просто говоріть дітям, що сірники — не іграшка, а приберіть їх якнайдалі, коли дитина залишилася вдома сама.

Розкажіть, що джерелом загорання можуть бути і плита, і електроприлади, що самостійно їх краще не використовувати а за необхідності не забувати вимикати.

Якщо почалася пожежа, ваша дитина повинна залишити кімнату, щільно зачинивши за собою двері, і спробувати викликати пожежників, назвавши причину виклику й адресу.

Якщо шлях до телефону відрізаний полум'ям, дитина повинна спробувати залишити квартиру й покликати на допомогу сусідів або інших дорослих. А якщо з квартири вийти неможливо, краще вийти на балкон і голосно кричати: «Пожежа!» Якщо перехожі зупинилися, необхідно їм назвати адресу й попросити про допомогу.

Хто там?

•   Ваша дитина має напевне знати, о котрій годині ви повернетеся додому.

•   Якщо дзвонять у двері, дитина в жодному випадку не повинна говорити, що вона вдома сама. Можна сказати, що хтось із батьків ліг спати і, коли прокинеться, сам відчинить двері.

•   Злочинці можуть послатися на термінову телеграму, що надійшла, або те, що ви заливаєте сусідів знизу, а також використовувати дітей, які вчаться разом із вашими дітьми в школі, або однакового з ними віку.

Отже, якщо дитина сама вдома, вона повинна подивитися у вічко, попросити назватися повним ім'ям і зайти згодом, назвавши час повернення батьків.

Дитина і телефон: правила (для малюків)

•   Піднімаючи слухавку, не називай свого імені або імені того, хто телефонує, ти можеш легко помилитися.

•   Ніколи і нікому не говори, що ти вдома сам.

•   Якщо просять назвати адресу, не називай, попроси зателефонувати згодом, назвавши час повернення батьків.

•   Домовляючись про зустріч із друзями, призначай її на той час, коли у квартирі буде ще хтось, окрім тебе.

•   Якщо тебе намагаються втягнути в непристойну розмову, поклади слухавку і обов'язково повідом батьків.

За поріг

Поясніть дитині, що поки вона перебуває у себе вдома за зачиненими дверима, вона у відносній безпеці. Але! Варто відчинити двері, як вона одразу стає легкою здобиччю для злочинця, хоча б тому, що не готова до нападу, а отже, не зможе зорієнтуватися в складній і непередбаченій ситуації.

Наприклад, дитині необхідно забрати пошту або винести сміття. Перш ніж відчинити двері, вона повинна обов'язково подивитися у вічко й переконатися, що на площадці нікого немає. Для дитини стороннім повинен бути і сусід, якого вона бачить щодня, тому найкраще утриматися від виходу з квартири. Якщо дитина вийшла й побачила сторонніх людей, необхідно повернутися назад у квартиру. А якщо не встигла помітити небезпеку і в результаті на неї напали, вона повинна закричати: «Пожежа!» або: «Горимо!» — і спробувати укусити нападника за руку, якою той намагатиметься затулити їй рота. Навіть відро для сміття, ключ або згорнута газета можуть бути зброєю захисту від злочинця. Дитина повинна знати, що вона завжди може вдарити нападника припасеним предметом по обличчю. І тоді у дитини знову з'явиться шанс втекти.

Як бачите, правила нескладні. Головне — дитина завжди повинна пам'ятати, що її безпека перш за все залежить від неї самої. А навчити її — це вже ваше завдання.

ЯК ЗАЛИШИТИ ДИТИНУ ВПЕРШЕ САМУ ВДОМА

Малюкові 5-7 років? Саме час спробувати. Головне, щоб дитина мала відповідний настрій. Залишити дитину вдома саму вперше краще тільки з її згоди. її згода — ознака її готовності.

Для першого разу 15-20 хвилин — оптимальний час. За цей час батьки цілком устигнуть відвідати найближчий магазин. А дитина зможе «спробувати свої сили» у новій ролі.

Батьки мають допомогти дитині знайти відповідне «безпечне» заняття на цей час. Це може бути малювання, перегляд улюбленого мультфільму, читання улюбленої книги.

Для того щоб уперше «не завантажувати» дитину правилами безпеки, краще вимкнути телефон і дверний дзвінок. Нехай уперше ніхто і ніщо не налякає дитину. Достатньо того, що вона залишається сама у квартирі. Це вже випробовування для її психіки.

Батькам обов'язково необхідно надійно та якомога вище заховати всі предмети, що колють, ріжуть та є вогненебезпечними, а також зачинити вікна і балкон.

Зачинивши вхідні двері, батькам слід затриматися біля них на п'ять хвилин і прислухатися до звуків за дверима. Нічого підозрілого? Вони мають 20 хвилин на особисті справи.

Уже наступного разу це завдання можна буде дещо ускладнити. Наприклад, залишити дитину на півгодини чи на годину. Або, заздалегідь поговоривши про правила розмови по телефону, не вимикати його. Спочатку варто запитати дитину, чи пам'ятає вона ці правила? Дитина нікому не повинна повідомляти, що вона вдома сама! Вона може сказати, що мама (тато або бабуся) у ванній кімнаті або на балконі.

БЕЗПЕКА ДИТИНИ

Дорослі досить часто навіть не замислююються над тим, чому їхні діти майже щодня наражаються на небезпеку, причому, з вини їх самих! Ідеться про травми, які діти можуть отримати, перебуваючи навіть у власній кімнаті, і в цілому про здоров'я і навіть їх життя.

Наприклад шестирічна дівчинка вийшла погуляти надвір сама. Батьки навіть не подумали про те, що її потрібно контролювати. Коли батько вийшов із дому для того, щоб її забрати, то побачив, І що вона заплакана. Якась незнайома бабуся попросила дівчинку покатати з високої гірки її трирічного внука. А сама тим часом пішла до сусідки. Малюк заліз нагору, перегнувся через перила, і дівчинка не змогла його втримати. Він упав на землю вниз головою!

Дорослі, які перебували на той час у дворі, підбігли до хлопчика, почали його оглядати.

—Швидше до лікаря! - радили вони його бабусі.

—Не треба! Подряпин немає. Мене дочка сваритиме за це.

—Але може бути струс мозку! — хвилювалися жінки.

Але уперта бабуся все одно нікуди не пішла. Отже, невідомо які наслідки мав цей випадок у майбутньому.

Дуже часто дитячий травматизм відбувається з вини дорослих. Молода матуся залишила однорічну доньку саму у ванній кімнаті з водою і зайнялася хатніми справами. Дівчинка захлинулася і померла. Проти матері порушили кримінальну справу.

— Але мама не спеціально втопила доньку! — захищали її сусіди.

— Звісно, але вона зобов'язана була передбачати наслідки, — відгукнувся юрист. — Безпорадна дитина загинула через непродумані дії матері. Це називається «Залишення в небезпеці» і може бути кваліфіковане як убивство через необережність. Необхідно провести розслідування, справа передана до суду.

Але дитина загинула! У Кримінальному кодексі є стаття, що передбачає відповідальність за залишення в небезпеці будь-кого: немічного, хворого, який не в змозі ходити, з перебитими ногами, а також дитину.

Багато батьків не вживають жодних заходів удома для запобігання нещасним випадкам від гострих, гарячих предметів, хімічних речовин. Батьки знають лише одне: не можна давати дітям до рук сірників. А чим ще загрожує їм довкілля?

Вагітна жінка з чоловіком винаймали приватну квартиру. Настав день пологів, її відвезли до лікарні. Наглядати за старшим сином вона попросила бабусю. Раптом вона згадала: за шафою Є щілина, і там — оголені електропроводи. Бабуся цього не знає. А синок може туди залізти!

Жінку охопив жах. Пересилюючи біль, вона пройшла коридором лікарні й зателефонувала додому. Бабуся вчасно затулила щілину.

Отже, небезпека чатує на малюків усюди, навіть удома. І це починається з того дня, коли дитина навчилася ходити.

Батьки повинні усунути всі джерела небезпеки, і одночасно створити вільний простір для пересування дитини, не обмежуючи її допитливості до навколишніх предметів.

Яке місце є найнебезпечнішим? Кухня! Каструлі на плиті мають бути розставлені таким чином, щоб найбільші розташовувалися якнайдалі від краю. Окріп не повинен випліскуватися з них, інакше є небезпека обшпарити дитину.

Малюки, наслідуючи дії мам, полюбляють крутити газові вимикачі. Після того, як їжа готова, необхідно перекрити подачу газу до плити. Достатньо забути про це хоч раз, і дитина може ним отруїтися.

Купуючи засоби для миття, чищення, відбілювання, а також лаки, фарби, розчинники для ремонту квартири, необхідно поцікавитися рівнем їх токсичності, обирати по можливості найменш шкідливі, а не ті, що рекламують по телевізору. Усі ці засоби не можна зберігати під раковиною на кухні або під ванною. Малюк неодмінно все знайде. Краще прибрати небезпечні речовини вище або замкнути на ключ. Лак для волосся, нігтів, дезодорант необхідно прибрати з туалетного столика у недоступне для малюка місце в. шафі.; Ліки, алкогольні напої, ножі, виделки, інші гострі предметутакож не повинні потрапляти дітям на очі. Мікрохвильові печі і міксери, кофемолки, бритви, інше електроустаткування слід вимикати з розетки після користування.    

У деяких удома є камін — електричний або зі справжнім полум'ям. У холодну пору року він увімкнений і працює. Дорослим необхідно подбати про те, щоб ці засоби обігрівання не зашкодили дитині. Вона може обпектися або обгоріти.

Сірники, запальнички, недопалки не повинні потрапляти на очі дитині. Навіть якщо в попільничці залишився недопалок, малюк може, наслідуючи тата, узяти його до рота й отримає інтоксикацію. З кімнати, де малюк перебуває більшу частину часу, слід прибрати крихкі або небезпечні предмети. Синці та подряпини від гострих кутів меблів понабивало багато дітей. Якщо є така можливість, то краще замаскувати кути поролоном за допомогою скотча. Монети, ґудзики, шпильки, цвяхи, гвинтики, голки, інші дрібні предмети дитина може проковтнути або увіткнути в електророзетку, засунути собі в ніс, рот або вухо, тому їх необхідно ховати. Дитячий стільчик повинен мати тверду опору і запобіжний ремінь. Вікна, балкони завжди мають бути зачинені. Або потрібно зачинити двері у кімнату, де є балкон, щоб дитина туди не зайшла: Малюкам необхідно категорично заборонити за допомогою, табурета залазити на підвіконня або самим виходити на відчинений балкон, щоб не трапилось біди. Травмують дітей кактуси. Поки діти маленькі, батькам рекомендується не розводити їх. Тюльпани та деякі інші кімнатні й садові рослини можуть бути токсичними для дітей, тому їх слід тримати подалі від дитини. Домашні улюбленці можуть викликати алергію у дітей. Вони також дряпаються, кусаються! Усе це необхідно враховувати батькам, якщо вони мають домашніх тварин.

Батькам слід бути дуже уважними щодо іграшок їхніх дітей. Якщо іграшки поламані та мають гострі боки, доцільно їх швидше позбавитися. Іграшкову зброю взагалі краще не купувати. Кульки, влучаючи в тверді предмети та відскакуючи від них, потрапляють у тих, хто стріляв. Небезпечними є також лук, стріли, рогатки.

Іграшки краще зберігати на нижніх полицях, щоб малюк не ліз за ними на висоту.

Коли батьки вкладають дитину спати, то необхідно зняти з її шиї ланцюжки, мотузочки або «слинявчики». Вони можуть перетягнути малюкові горло.

Не слід замикати двері на замок у ванній кімнаті, коли дитина купається сама. Перш ніж увімкнути душ, варто спробувати воду самим. Не слід вмикати фени, електробритви, стоячи босоніж на мокрій підлозі або у цей момент торкатися води або крану. Не можна слухати радіо у ванній кімнаті. Повітря, насичений парою, є провідником електроенергії..

Не можна взувати дитині у ванній кімнаті слизьке взуття, тому що є вірогідність отримання травми, якщо впасти на мокру підлогу.

Необхідно мати на видноті перелік аварійних служб для того, щоб їх можна було викликати.

Дорослим слід пояснювати дитині, щоб вона, перебуваючи вдома сама, нікого не пускала, не приймала від сторонніх незнайомих людей солодощі, дарунки, гроші, не спокушалася на прогулянки в їхньому автомобілі. Підліткам, коли вони гуляють, найкраще уникати порожніх стадіонів, безлюдних парків, темних вулиць.

Дорослим необхідно навчити дітей розпізнавати ризик і вміти захищатися. Наприклад, виносячи сміття, не залишати двері відчиненими, не виходили з квартири, якщо на східцях перебувають сторонні. Дитина повинна знати, що в ліфт не можна входити з незнайомцями.

Батьки, які турбуються про свою дитину і дбають про неї, мусять передбачати усі можливі небезпеки та намагатися попередити їх.

НЕБЕЗПЕКА ВІД ІНШИХ ЛЮДЕЙ

Привчайте дитину, якій ще не виповнилося 12 років, уникати перебування на вулиці без супроводу дорослих, особливо, коли сутеніє. Обов'язково подбайте про те, щоб ваша дитина не гуляла сама. Тоді ризик зустрічі зі злочинцем є значно меншим.

Дитина має знати, що ніхто зі сторонніх та незнайомих людей не має права наближатися до неї, розмовляти з нею на вулиці, у транспорті, у будь-якому іншому місці.

Якщо це все ж таки сталося, дитина має сигналізувати про небезпеку.

Що дитина має робити?

Дитина має бути особливо уважною до слів, жестів та поведінки дорослого, повинна збільшити дистанцію між собою та дорослим, щоб мати змогу втекти. Крім того, важливо озирнутися навколо: чи є поблизу інші дорослі, яких можна попросити про допомогу.

Безумовно, це можуть бути банальні ситуації — у дитини можуть запитати, котра зараз година або чи не бачила вона сусіда тощо. Але в будь-якому разі звернення незнайомого дорослого до дитини має її насторожити.

Дорослі мають використовувати слушну нагоду, щоб довести, що гідна поведінка дорослих незнайомців передбачає усмішку, коротке або дружнє вітання, але нічого більше.

У жодному разі дитина не повинна погоджуватися йти з дорослим на його прохання або вимогу, виконувати його доручення, інформувати про своє прізвище, ім'я та адресу.

Вона не повинна відчиняти двері незнайомим або малознайомим людям, навіть якщо вони назвуться правоохоронцями, працівниками аварійної служби, ЖЕКу, поштарями або скажуть, що виконують доручення батьків.

Батьки повинні ввести за правило те, що кожний відвідувач їхнього помешкання має спочатку попередити про свій візит телефоном.

Батьки мають пам'ятати про те, що дитина, завжди має знати, де їх знайти.

Крім того, дитина має знати координати родичів та знайомих, яким довіряють батьки та які зможуть подбати про неї під час батьківської відсутності.

Відповідаючи на телефонний дзвінок, дитина не повинна повідомляти, як звати її батьків та родичів.

Дитина має знати, що не можна повідомляти тому, хто телефонує, що вона сама вдома. Краще, якщо дитина скаже, що батьки зараз зайняті, а також попросить у того, хто телефонує, номер телефону для зв'язку.

У жодному разі дитина не повинна дозволяти незнайомим дорослим торкатися себе.

Вона має знати, що ніхто не має права пестити, цілувати, розглядати її без дозволу, особливо незнайомі та малознайомі люди.

Навчаючи дитину захищати своє тіло, батьки можуть запевнити її, що навіть батькам вона може заборонити торкатися та роздивлятися її, якщо їй це неприємно.

Якщо на дитину напали і в неї немає змоги просити про допомогу, привернути увагу оточуючих, то їй слід діяти, завдаючи найменшої шкоди для свого життя.

Якщо нападників більше або вони сильніші, погрожують зброєю, краще, якщо дитина віддасть гроші або цінності, але збереже життя. Після цього негайно повідомить батьків, учителя або зателефонує до міліції за номером 102.

Батьки мають переконати дитину, що не варто соромитися:

•   кричати або тікати в разі небезпеки;

•   іти геть від підозрілих людей;

•   категорично відмовляти їм;

•   просити про допомогу дорослих — батьків, правоохоронців, а якщо це неможливо, просити про допомогу сусідів, людей, які гуляють із дітьми, охоронців, продавців магазинів.

Дії дитини, якщо її хтось переслідує, а власна домівка далеко або поруч нікого немає:

•   зайти до найближчої фірми, офісу, банку, магазину, в поліклініку, тобто в будь-яку установу, де є люди, і попросити про допомогу;

•   зателефонувати до міліції за номером 102.

Дитина обов'язково повинна вміти просити про допомогу.

Трапляються випадки, у яких прохання про допомогу є єдиним засобом урятуватися. Дитина має знати, що попросити про допомогу можна і через привернення уваги до себе за допомогою нестандартних дій, знаків чи гучних звуків.

Безпека на гірці (для малюків)

1.Обережно торкайся гірки, пробуй її на дотик: під час спеки залізні гірки значно нагріваються й можна обпектися, торкнувшись металевих частин. А взимку можна примерзнути до них. Будь уважним!

2.Намагайся відбігти від гірки відразу після спуску, інакше на тебе попадають усі ті, хто зверху скочується за тобою.

3.У деяких дворах побудовані дерев'яні гірки. Ретельно оглянь таку гірку, чи немає на ній сколів, щербин, інакше, спускаючись по ній, ти ризикуєш загнати скалку.

Дитячі майданчики обладнують ЖЕКи, однак саме батьки повинні не тільки стежити за правильним використання обладнання, але й дбати про їхню схоронність, а по можливості — ремонтувати або поповнювати їх обладнанням.

У цьому разі наші діти почуватимуться комфортно та безпечно!

Я ЙДУ ГУЛЯТИ

Можливо, дехто з батьків малюків уважатиме, що ця стаття не для нього. Ще не один рік мине, поки дитина подорослішає настільки, щоб гуляти самостійно. Усе це так. Але виховувати відповідальність у дитини необхідно змалку. Чим раніше ви поясните малюкові правила безпечної поведінки на вулиці, тим імовірніше, що він не забуде науку і зможе за необхідності правильно скористатися цими уроками. Ваше завдання — навчити дитину правильно поводитися в екстремальній обстановці.

Двір без небезпек

Сучасні діти починають гуляти без супроводу батьків значно пізніше, ніж ми самі за часів свого дитинства. Але готувати малюка до самостійних «виходів у світ» варто наперед; Так» прогулюючись разом із малюком, обійдіть весь двір і зверніть увагу на найнебезпечніші місця: люки, підвали, горища, будівельні майданчики. Важливо не просто сказати: «Сюди ходити не можна! Це і небезпечно!» Потрібно дохідливо пояснити, чому саме не можна: у люк можна впасти, двері підвалу може хто-небудь зачинити, і тоді дитина залишиться там (поясніть малюкові, що якщо його замкнули в підвалі, то не слід кричати і плакати, краще щосили стукати у двері — так швидше хто-небудь почує і допоможе).

Значну небезпеку можуть становити навіть припарковані біля будинку машини. Звісно, малюки чітко засвоюють, що з рухомими машинами потрібно бути украй обережними. А ось автомобіль, що стоїть, не непокоїть їх. Розкажіть дитині, що автомобіль може раптово поїхати, і водій не помітить малюка, який, граючись у хованки, сховався за багажником. Тому не можна бігати навколо машин, і тим більше ховатися за ними, якщо під машину закотився м'ячик, потрібні звернутися по допомогу до дорослих.

Малюки люблять гратися у лікарню, магазин або «варити» для ляльок обіди на іграшковій плиті. Для цього вони рвуть рослини (траву, квіти, листя), що ростуть поблизу, збирають насіння. І не завжди це використовується «нанасправді». Дитина може скуштувати приготовані, «ліки» або ляльковий «суп». Але не всі рослини нешкідливі, як може видатися на перший погляд. Наприклад, у рицини, яку останніми роками часто вирощують біля «під'їздів будинків (у народі її називають «пальмою»), смертельно отруйне насіння. Малюкові достатньо проковтнути дві-три насінини, щоб серйозно отруїтися.

Обов'язково пояснюйте дитині, що жодні рослини, ягоди і насіння, що зірвані на вулиці, не можна брати до рота. А для гри краще використовувати нешкідливі й добре знайомі рослини, наприклад кульбабу, подорожник, горобину. Гуляючи з малюком у дворі, ви повинні; бути переконані, що навколо нема відчинених каналізаційних люків. Статистика неощадна: сотні дітей гинуть і травмуються саме з цієї причини. І тут не допоможуть жодні застереження «дивитися під ноги» і «не наступати». В азарті рухливої гри малюк може просто не помітити небезпеку. Тому не сподівайтеся на комунальні служби, а беріть ініціативу у власні руки: проводьте з іншими батьками періодичну ревізію і закривайте люки дошками.       

Життя на дитячому майданчику

Як добре, що у дворах є дитячі майданчику з гойдалками! І як одночасно погано, що вони є! Сучасні важкі .залізні конструкції мають руйнівну силу. І якщо такі гойдалки на великій швидкості ударять дитину, це може мати погані наслідки. Небезпека чатує не тільки на малюків, які підійшли близько до гойдалки, поки їх мами захоплено базікають на лавці. І доросліші діти інколи не можуть правильно визначити безпечну відстань від гойдалки. Тому ви чітко повинні пояснити дитині, що підходити до гойдалки можна тільки збоку, а обходити її — на великій відстані.

Сідати на гойдалку і злізати з неї потрібно тільки тоді, коли вона зупинена, і в жодному випадку не можна з неї стрибати. Розкажіть про те, до чого може призвести порушення цих правил.

Сильно ударити малюка можуть і каруселі, якщо не дотримуватись елементарних правил безпеки. Так само, як і у випадку з гойдалками, частіше нагадуйте малюкові, що підходити до каруселей, що крутяться, небезпечно. Спочатку потрібно дочекатися їх зупинки, і тільки потім умощуватися на сидіння. І, звісно, потрібно міцно триматися.

Забороняти дітям лазіння по деревах — марна справа. Усе одно, рано чи пізно, вони полізуть на дерева. А щоб уникнути падінь і травм, краще навчити малюка робити це правильно. Перш за все, для лазіння підходять тільки старі дерева, з товстими стовбурами і гілками. Молоде деревце можна легко пошкодити, і воно загине, а сам малюк, ступивши на тонку гілку, впаде вниз. Спиратися потрібно тільки на товсті живі гілки і в жодному випадку, не на сухі. Варто спочатку перевірити міцність гілки, а тільки потім на неї ступати. І ще: стежте, щоб малюк, лазячи, чергував руки і ноги: наприклад, спочатку перехопив руку, потім переставив ногу. Опора на три кінцівки одночасно знижує небезпеку падіння.

Катання на роликах або велосипеді — заняття дуже корисні, але, разом із тим, досить небезпечні. Перш за все, подбайте про засоби захисту маленьких спортсменів. Різноманітні шоломи, наколінники і налокітники — це не просто модні «примочки», а те, що вбереже малюка не тільки від розбитих колін і обідраних рук, але і від травм значно серйозніших. Шолом для ролера обов'язково добирайте, приміряючи його. Він має зручно сидіти на голові, захищати чоло, але не насовуватися на очі. Незайвими є і спеціальні рукавички без пальців. Кататися на роликах краще в спеціально відведених для цього місцях. Із велосипедом значно простіше, тільки обов'язково навчіть малюка бути уважним до «пішоходів» і не розвивати велику швидкість там, де є вірогідність збити когось із малюків. Якщо вам разом із маленьким велосипедистом потрібно перейти проїжджу частину, обов'язково зніміть його з велосипеда і переведіть через дорогу за руку, ведучи велосипед окремо. І, звісно, ніколи не випускайте маленького «гонщика» з поля зору.

Бійки нерідко спричиняють серйозні травми у дітей. Частіше б'ються хлопчики, але зустрічаються і задиристі дівчатка, які готові «розбиратися» з кривдниками за допомогою кулаків. І кулаки — це ще половина біди. Часто, б'ючись, використовуються підручні предмети: палиці, залізяки, каміння тощо. Одна з найголовніших причин дуже проста: діти ще не розуміють, наскільки серйозно можна поранити супротивника цими предметами. Спрацьовує звичайний кіношний стереотип: героя вдарили по голові здоровенькою каменюкою, а він не тільки живий, але й цілком здоровий. Подібні сцени спотворюють уявлення наших дітей про реальну силу удару, про біль, про те, наскільки насправді крихка і уразлива штука — людське життя. І хто ж іще, як не мами і тати повинні донести до малюків ці прості істини? Якби зі всіма дітьми говорили про можливі наслідки таких ось бійок, дитячого травматизму поменшало б.

Ще одна небезпека — великі та маленькі чотириногі, причому не тільки безпритульні, але й справжнісінькі домашні.

Ідеться не стільки про небезпечні хвороби, що можуть переносити тварини, скільки про собачу агресію, жертвами якої іноді стають діти. Безперечно, ви повинні виховувати в дитині любов і довіру до братів менших, але малюк повинен чітко знати, що собаки бувають різними і не завжди добрими. До того ж, краще взагалі не наближатися до незнайомих тварин. Розкажіть малюкові, що не можна розмахувати руками або палицею біля собаки. Він вважатиме, що його хочуть ударити, і може укусити. Не варто пестити незнайомого собаку. Йому це може не сподобатися. Дитина повинна знати, як поводитися під час нападу собаки. Якщо поряд немає рятівного притулку — під'їзду або дерева — не варто тікати, собака все одно наздожене. Покажіть малюкові, як потрібно захистити обличчя і шию, притиснувши підборіддя до грудей і затулившись зігнутими у ліктях руками. А дорослі обов'язково прийдуть на допомогу.

Обережно: незнайомець!

Навіть якщо ваша дитина ще дуже мала, щоб гуляти без дорослих, і відпускати її саму на вулицю ви поки що не збираєтеся, вона повинна чітко засвоїти основні правила спілкування з незнайомими людьми. Більшість із нас запевняють дітей, що потрібно бути вихованими і ввічливими стосовно інших людей, не грубити їм і не брехати. Усе це, звісно, правильно. Але саме тихі, виховані діти частіше стають жертвами злочинців. Адже їх так просто обманути, а самі вони привчені завжди говорити дорослим тільки правду. Як же бути, невже слід ростити дитину брехуном і грубіяном? Грубіяном ростити не потрібно, а ось пояснювати малюкові, що серед хороших і добрих людей іноді трапляються і погані, просто необхідно.

Змалечку дитина повинна чітко знати важливі правила:

Ніколи не розмовляй із незнайомими людьми і нічого у них не бери.

Ніколи не сідай у машину до незнайомця і нікуди з ним не ходи.

У незнайомої людини не можна брати НІЧОГО: ані цукерки, ані іграшки, ані подарунки, ані щось, що «потрібно передати мамі». За ситуації, коли дитині пропонують піти або поїхати куди-небудь із незнайомцем («переглянути колекцію Барбі», «знятися в кіно», «погодувати кошенят» та ін.), малюк повинен відповідати тільки одне: «Зараз я запитаю дозволу у мами». Дитина повинна бути готовою і до провокації з боку незнайомця: «Я вважав, що ти вже великий, а ти все у мами дозволу питаєш!» Відповідь у цьому випадку повинна бути непохитною та однозначною. Поясніть малюкові, що якщо хто-небудь схопив його за руку і кудись тягне або силоміць намагається заштовхати в машину, то дозволяються АБСОЛЮТНО всі методи самооборони. Можна грубити, брехати, дриґати ногами, кусатися, кричати. До речі, кричати у такій ситуації необхідно не «Допоможіть!», а «Це не мій тато (мама)! Мене звати так-то, зателефонуйте моїм батькам за номером таким-то!»

Запевняйте дитину, що ви ніколи не пришлете за ним до дитячого садка незнайому людину. І якщо щось подібне трапиться, малюк не повинен нікуди йти з цією людиною, навіть якщо незнайомець запевняє, що його прислала мама (тато, бабуся та ін.).

Нагадуйте про всі правила безпеки частіше, частіше, частіше! Діти так легко забувають усе те, чого ми їх навчаємо!

ТЕСТ ДЛЯ БАТЬКІВ

1. Як би ви вчинили, якщо ваша дитина пішла гуляти у чужий двір?

а)      Покличу додому;

б)      не дозволю нікуди йти;

в)       пішла, то й що.

2. Ви повертаєтеся з роботи і бачите, що маленька дитина граєть­ся на проїжджій частині дороги. Як ви вчините?

а)      Підійду і візьму дитину, відведу додому, зроблю зауваження батькам;

б)      пройду повз;

в)      ваш варіант.

•  3. Ваша дитина побачила на вулиці згорток. Як ви гадаєте, що вона робитиме?

а)      Розгорне, подивиться;

б)      скаже дорослому про цей згорток;

в)      кидатиме у нього каміння;

г)      ваш варіант.

4.      Ідучи з дитиною тротуаром, ви бачите на протилежному боці вулиці бабусю (родича). Ваші дії?

а)      Відпустите дитину назустріч;

б)      запропонуєте знайти пішохідний перехід і там разом перейти;

в)      міцно візьмете дитину за руку і перейдете разом.

5.      Яких правил ви дотримуєтесь, ідучи з дитиною тротуаром?

а)      Дотримуєтеся правої сторони;

б)      дотримуєтеся лівої сторони;

в)      йдете по бордюру.

6.      Як ви навчатимете ходити дитину, якщо немає тротуару?

а)      По узбіччю назустріч транспорту;

б)      по узбіччю в напрямку руху транспорту;

в)      ваш варіант.

7.       Як правильно переходити проїжджу частину з дитиною?

а)      За руку;

б)      поряд із дорослим;

в)      будь-як.

8.      Зазначте, як ви переходите проїжджу частину:

а)      дивлюся праворуч, переходжу;

б)      дивлюся ліворуч, переходжу;

в)      дивлюся в обидві сторони, переходжу;

г)      ваш варіант.

9.      Як можна обійти транспорт, що стоїть?

а)      Спереду транспорту;

б)      позаду транспорту;

в)      із будь-якого боку, якщо автомобіль стоїть із непрацюючим двигуном.

10.    Якщо на перехресті працює два світлофори, ви підете, орієнтуючись:

а)      на транспортний світлофор;

б)      на пішохідний світлофор.

11.    Хто під час посадки входить у транспорт першим?

а)      Дорослий;

б)      дитина;

в)       ваш варіант.

11. У якій послідовності ви виходите з транспорту?

а)      Дорослий — дитина;

б)      дитина — дорослий;

в)      усе одно, у якій послідовності.